- церемоніал
- —————————————————————————————церемоніа́ліменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
церемоніал
Смотреть что такое "церемоніал" в других словарях:
церемоніал — у, ч. 1) Розпорядок, установлений для якого небудь обряду, церемонії. || Прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а також церковних та світських церемоній. 2) У католицькій церкві – книга, яка містить детальні вказівки з церемоніалу … Український тлумачний словник
церемоніальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
церемоніальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
церемоніально — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
церемоніймейстер — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
церемонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
церемоніальний — а, е. 1) Прикм. до церемоніал. Церемоніальний порядок. 2) Який здійснюється за певним церемоніалом; урочистий. •• Церемоніа/льний марш урочисте проходження військ у колонах, у розгорнутому строю під музику … Український тлумачний словник
церемоніймейстер — а, ч., заст. Один із вищих придворних чинів, а також придворний у цьому чині, який наглядав за виконанням церемоніалу й керував палацовими церемоніями … Український тлумачний словник
церемоніалмейстер — а, ч. Те саме, що церемоніймейстер … Український тлумачний словник
церемоніальність — ності, ж. Властивість за знач. церемоніальний 2) … Український тлумачний словник
